- У маленьких дітей страхи і тривога, пов'язані з війною, часто виявляються в труднощах розставання з батьками (наприклад, коли мама йде в магазин або навіть виходить на кухню для приготування їжі) або в страхах перед конкретними речами (наприклад, темнотою, гучними звуками тощо). Іноді можуть виникнути проблеми зі сном і нічне нетримання сечі.
- Труднощі розлучення з батьками та специфічні страхи також можуть бути частиною нормального розвитку дитини.
- У дітей шкільного віку тривога може виявлятися в неспокійній і нав'язливій поведінці, наприклад, у діях, що повторюються, у контролюючій поведінці та перевірках. Це може включати постійну і надмірну перевірку речей або контроль (наприклад, постійні дзвінки, щоб дізнатися, де знаходиться мама; нездатність прийняти прості рішення, наприклад, що надіти; перевірка чи все правильно зібрано в шкільному портфелі), підтримання певного порядку або занадто часте миття рук.
- Підлітки в процесі свого нормального розвитку зазвичай мають ряд складнощів, які часто пов'язані із соціальними ситуаціями в реальному житті або при спілкуванні в Інтернеті. Крім того, війна додає занепокоєння та невизначеності. Підлітки отримують багато негативної (а іноді й невірної) інформації про війну від інших людей або з мережі Інтернет. Щоб знизити стрес, підлітки можуть відмовлятися від соціальних контактів у повсякденному житті і занурюватися в соціальні мережі, ігри тощо. У деяких випадках вони можуть вдаватися до паління, зловживання іншими психоактивними речовинами і навіть до самоушкодження. У таких випадках звернення до фахівців у галузі психічного здоров'я є необхідним.
- Тривога також може проявлятися у вигляді панічних атак, що виникають без очевидної причини. Приступи зазвичай включають безліч різних фізичних симптомів, таких як прискорене серцебиття, задишка, оніміння, тремтіння, запаморочення, нудота. У деяких випадках дітям може знадобитися частіше ходити у ванну або туалет, або у них можуть виникнути різні болі. Сильна тривога також може супроводжуватися відчуттям нереальності.
- У будь-якому разі батькам слід звернути на це увагу. Вам слід звернутися за психологічною допомогою, якщо ці проблеми порушують повсякденне життя дитини або сім'ї.